При розробці нових порід, сортів або штамів, селекція стикається з численними викликами, такими як некомпатибільність видів, випадкові процеси рекомбінації ДНК та непередбачувані комбінації ознак у нащадків. Традиційні методи селекції вимагають значного часу, а вплив мутагенів може завдати шкоди генетичному матеріалу, іноді призводячи до несподіваних результатів. Саме тому сучасна селекція широко використовує методи генетичної інженерії, які дозволяють більш точно маніпулювати генетичним складом та ефективно впливати на характеристики нових гібридів чи штамів.
Для детального розуміння таких процесів ЗВО зібрались обговорити ці проблеми на черговому засіданні геоботанічного гуртка під керівництвом доцента Світлани Ключки, до якого долучились завідувач кафедри ЛГРП Інгріда Чемерис та здобувачі І-ІІ курсів спеціальності «Лісове господарство». Під час обговорення студенти ознайомились з основними методами, що мають найширше використання: методи генної (метод молекулярних маркерів, методи секвенування) та клітинної (метод культур, метод гаплоїдів, метод клонування) інженерії. Здобувач І курсу групи ЛГ-37 Артем Білик поділився своїми науковими досягненнями з доповіддю «Генетично модифіковані організми». Впровадження та роль методів генної інженерії представила у своїй роботі студентка І курсу групи ЛГ-37 Марина Червоненко «Культури рослинних тканин та клітин».
Такий підхід в геоботаніці є комплексним і може бути використаний для розв’язання різноманітних завдань у галузі природокористування. Важливо активно впроваджувати нові методи навчання, які стимулюють розвиток інтелекту, творчості та професійної компетентності молоді в сфері лісового господарства.
