У лісоводстві лісові фітоценози прийнято називати насадженнями. Головний компонент фітоценозу в лісі – деревостій. Молоді дерев’янисті рослини, які входять у лісовий фітоценоз, утворюють підріст та самосів. Наймолодші покоління – сходи. Крім дерев, в лісі можуть бути кущі та надґрунтовий покрив трав, моху, лишайників. З метою натурних обстежень цих компонетів здобувачі І-ІІ курсів спеціальності «Лісове господарство» групи ЛГ-37, ЛГ-27 в рамках засідання геоботанічного гуртка (під керівництвом Ключки Світлани, завідувача кафедри Інгріди Чемерис та Віктора Сича) долучились до поставлених завдань. Про роль лісових екосистем в структурі біосфери є чимало наукових праць, творчих доробків та науково-публіцистичної літератури, в якій, звичайно, є ще багато простору для подальших наукових звершень та дослідницької роботи. Студенти ознайомились з метою гурткової роботи, яка передбачає специфіку лісівничої справи та вивчення стану природних екосистем, включає оволодіння ЗВО методами дослідження складу та структури фітоценозів, вміння користуватись шкалами для визначення рясності виду, володіння методиками флористичного аналізу видового складу фітоценозу, визначення рясності за О. Друде, комбінованого балу Ж. Браун-Бланке, життєвості, життєвої форми, трапляння, постійність видів у фітоценозах.
Таким чином, геоботанічні дослідження мають комплексний характер і є підгрунттям для розв’язання багатьох прикладних задач в сфері раціонального природокористування. В науково-педагогічній діяльності доцільно орієнтуватись на сучасні напрями підготовки фахівців, що виступають стимулюючим фактором для розвитку інтелектуальної, творчої та фахової молоді.
